Медики розвинених країн б`ють на сполох. Молодь все більше часу проводить за комп`ютером, віддаючи перевагу віртуальному світу над реальним, у пресі раз по раз з`являються повідомлення про "смерть за монітором". Західні психіатри навіть придумали спеціальний термін "інтернет-залежність", проте більшість українських психологів про це небезпечне захворювання і не чули.

Як розвивається захворювання

Завзятого комп`ютерника можна відрізнити відразу. Він звернений усередину себе, не помічає або ігнорує зовнішні події, погано адаптується до реального життя. Навіть краса природи - і та сприймається з меншим захопленням, оскільки можливості комп`ютерної графіки безмежні, і на екрані монітора з`являються чудові, фантастично прекрасні, але неіснуючі насправді, пейзажі. Потяг до комп`ютерних ігор - із подорожами до неймовірних світів усе більше занурює у віртуальність. Цей стан вже й називається інтернет-залежністю.

На першій стадії це більш-менш легкий розлад. Через захоплення "новою іграшкою", людина перестає займатися усім іншим. Поступово людина віддаляється від родичів і друзів, залишаючи пріоритет за "усесвітньою павутиною". Як правило, користувач приховує від рідних (або співробітників в офісі), скільки часу він проводить на сайтах.

На другій стадії симптоми наростають як сніжний ком. Якщо людину силою відлучити від мережі, вона переживатиме почуття, схожі на муки наркомана, якому не дали чергову дозу. У користувача порушується увага, знижується працездатність, з`являються нав`язливі думки, безсоння, аж до повного відмовлення від сну, різко зростає потяг до стимуляторів - кави, сигарет, спиртних напоїв, наркотиків, причому деколи "на голку" сідають і ті, хто ніколи в житті наркотиків не пробував. Тому можна вважати, що в деяких випадках наркотична залежність є наслідком захоплення спілкуванням у мережі. До психічних розладів додаються головний біль, перепади тиску, ломить кістки.

Третя стадія - соціальна дезадаптація. Користувач, вже не одержуючи задоволення від спілкування через Інтернет, все-таки постійно "висить" на сайтах. Стан депресії призводить до серйозних конфліктів на роботі і в сім`ї. Сильні, вольові особи ще можуть спробувати перемкнути свою увагу на щось інше, наприклад, закохатися, знайти іншу роботу. Слабкішим нічого не залишається, окрім як звернутися по допомогу до фахівців. До речі, у США інтернет-залежність вважають офіційним діагнозом і лікують психологи і психіатри. У нас вони лише розробляються.

Без інтернету у хворих починається ломка

Термін "інтернет-залежність" вперше був запропонований американським лікарем Голдбергом, кілька років тому. Під цим поняттям він розумів непереборний потяг до Інтернету, що характеризується "згубною дією на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову сфери діяльності". За ступенем відходу від реальності інтернет-залежність вельми нагадує потяг до наркотиків, алкоголю, азартних ігор. Згідно з дослідженням американських учених, 6-8% користувачів Інтернету вже мають дану патологію, адже багато хто використовує його не тільки для роботи або навчання, але і ведуть листування, користуються сайтами, призначеними для розваг, займаються сексом по Інтернету.

Внаслідок цього нормальний діалог з іншими людьми замінюється сурогатним спілкуванням у мережі. Цікаво, що навіть стадії формування Інтернет-залежності схожі зі стадіями "прив`язки" до наркотику. У фанатів Інтернету, які лікуються у спеціальних закладах, відбувається своєрідна "ломка", як і у наркоманів! Це - страшне видовище, розповідають лікарі. А після лікування пацієнти обов`язково потребують реабілітації і ресоціалізації.

Комп’ютер може спричинити інфаркт

Люди не хочуть зрозуміти, що комп`ютер не може бути безпечним, оскільки є джерелом електромагнітного випромінювання і неіонізуючої радіації. Про те, що подібна радіація негативно впливає на генофонд, відомо всім. А ще спричиняє різноманітні розлади нервової системи, психосоматичні захворювання, які можуть стати передвісником таких грізних недуг, як інфаркт і інсульт.

Персоналки безпечні, якщо дотримуватися елементарних правил, які, до речі, зафіксовано у нормативних санітарних документах. Але хто з користувачів знає про них, а тим паче їх дотримується? Багато, наприклад, і не здогадуються про те, що сидіти за комп`ютером можна не більше чотирьох годин на день, що комп`ютер обов`язково потрібно "заземлити", що на всю техніку повинні бути гігієнічні сертифікати. У цивілізованих країнах подібні нормативи дотримуються жорстко, і при порушеннях компанію штрафують на чималі суми.

Чи може комп`ютер замінити спілкування з людьми?

Дехто виправдовує "зависання" у Інтернеті самотністю, начебто спілкування у чатах та на сайтах знайомств позбавить від самоти. Але насправді - це  сурогат спілкування. Що більше адресатів у користувача, то менше справжніх друзів. Це і є шлях до самоти. Що стосується любові по Інтернету... У Фрейда є таке поняття: сублімація еротичної енергії. Нереалізовану еротичну енергію можна направити на творчість, роботу, а секс-сайти блокують природну сублімацію, властиву людині, що зрештою призводить до розвитку розладів в інтимній сфері.

Діагноз - ігроманія

Комп`ютерна залежність розвивається швидше, ніж алкоголізм. Достатньо півтора року.

Скільки дітей в Україні вже догралося до стану "ігроголіка", ніхто не підраховував. Але що їх багато - вже факт.

Діти, які ночують у приміщенні комп`ютерних залів, - реальність сьогоднішнього дня. Наслідки для молодого організму регулярного багатогодинного сидіння у приміщенні, перенасиченому випромінюваннями від комп`ютерів, "довгограючі" і виявляються пізніше. Наприклад, у безплідді - і жіночому, і чоловічому. А ще втрата зору, дратівливість, підвищена збудливість і стомлюваність, порушення сну або, навпаки, сонливість.

Всім відомо, а власникам комп`ютерних залів - насамперед, що працюючий дисплей - джерело різного роду випромінювань. Особливо шкідливе для здоров`я жорстке гамма-випромінювання може давати задня панель дисплея.

Під час роботи дисплеїв збільшується іонізація повітря і температура, вологість же, навпаки, зменшується. Проте, незважаючи на це, санітарна норма, що передбачає розміщення одного комп`ютера не менше, ніж на шести квадратних метрах, дуже часто не дотримується і замість, наприклад, восьми комп`ютерів у приміщення заштовхується вісімнадцять.

Але перевантаженість залів апаратурою - це ще не все. Щоб використовувати приміщення по максимуму, дисплеї часто ставлять упритул один до одного і, отже, задніми панелями в різні боки. Виходить, що на клієнта постійно робить фон задня стінка сусіднього комп`ютера. За правилами ж, дисплеї повинні розміщуватися по периметру приміщення і упиратися задніми панелями в стіни.

Саме приміщення повинне бути підготовлене до того, щоб гасилися електромагнітні поля. Для нейтралізації електромагнітних полів на стінах під штукатуркою має бути вмонтована металева сітка. Щоб не накопичувалася статична електрика, підлоги мають натиратися спеціальною мастикою, а ще бажано було б мати акваріуми з водоростями (без риб), вони зменшують іонізацію.

Про те, що дитина не повинна довго сидіти перед монітором, знають навіть далекі від електроніки люди. Згідно з гігієнічними вимогами 7-10-річні діти мають сидіти за комп’ютером не більше 45 хвилин на день, 11-13-річні - двічі на день по 45 хвилин, старші - три рази на день.

Комп`ютерна гра легко задовольняє потреби підлітків

Комп`ютерна гра - це особливий, віртуальний світ, де легко задовольнити основні потреби підлітка. Тут можна відчути себе героєм, який може все або багато з того, що забороняється йому в реальному світі. Тут можна самостійно ухвалювати рішення і не боятися відповідальності. Школярі часто йдуть у комп`ютерний світ у пошуках свободи і самоствердження.

У цьому і небезпека: підліток реалізує свої сили і здібності у віртуальному світі, а особистісне зростання у світі реальному йде на задній план. Втеча у віртуальний світ серйозно деформує особистість, а у молодої людини зникає відчуття реальності. Наприклад, у відповідь на вимогу батьків обмежити час гри на комп`ютері один підліток вигукнув: "Комп`ютер - це моє життя! Ви хочете відібрати у мене життя?!"

Відмічено, що ігроголіки тривожніші, дратівливіші, агресивніші, мають схильність до депресії. "Репертуар" більшості комп`ютерних салонів одноманітний: це всілякі "війнушки". Розвиваючих ігор дуже мало. Тому тривале перебування в агресивному середовищі віртуального світу підсилює в дитини тривожність і очікування небезпеки. Підлітки нерідко починають сприймати реальний навколишній світ, як ворожий. Ворогами здаються навіть близькі люди і батьки.

Деякі учені вважають, що у грі агресія знаходить вихід, відбувається розрядка, і підліток не здійснюватиме кримінальні "подвиги" на вулиці. На думку інших, "стрілялки-вбивалки", навпаки, сприяють посиленню агресивності. Агресивне середовище навколо дитини, помножене на його індивідуальні особливості, добра характеру підлітка не додасть. Правоохоронні органи не дарма б`ють тривогу щодо зростаючої жорстокості підлітків.

Проблема, пов`язана з комп`ютерною залежністю, має вирішуватися спільно: розробниками ігор, психологами, медиками, педагогами. Комп`ютер - це факт сучасної дійсності. Це майбутнє, відгороджувати від якого підлітків у жодному разі не можна.

Як не стати комп`ютерним зомбі?

На дисках з іграми слід ставити напис на зразок того, який стоїть на сигаретних пачках, попереджаючи користувачів, що зловживання грою спричиняє погіршення здоров`я.

На жаль, інструкції до закордонних комп`ютерних ігор, як і рецензії щодо їхнього змісту, не завжди відповідають реальній начинці. Тому батькам самим потрібно проглядати ті ігрові диски, якими користується їх дитина. Але і заборони тут не допоможуть. Ігроманія - наслідок психологічних проблем. Іноді вся біда у тому, що у людини, яка "підсіла" на комп`ютер, віртуальний будинок кращий, ніж реальний.

Як не стати комп`ютерним зомбі? Не грайте дуже довго без перерви. Відволікайтеся від гри при кожній слушній нагоді. Поза ігровим часом обов`язково займайтеся активним видом спорту.

Найчастіше ігрова залежність народжується на ґрунті якихось незадоволених потреб. Якщо ваша близька людина надмірно захопилася грою, спробуйте з`ясувати, що вона одержує, годинами просиджуючи в прокурених залах або удома за монітором. Може відчуття власної повноцінності? Компенсацію відсутності близькості в сім`ї? Можливість витрачати гроші? Або просто забуття? У всьому краще розібратися разом із професійним психологом, а потім скласти програму позбавлення від залежності, і бажано, щоб все оточення: сім`я, друзі - допомагали людині в цьому.

Дітям не потрібен Інтернет

Не секрет, що сьогодні українським школярам зробити домашнє завдання - не проблема. Якщо батьки підключили до мережі Інтернет комп`ютер, варто лише знайти потрібну інформацію, натиснути клавішу... Але ж школярі та студенти просто перестають мислити. Яких ми спеціалістів отримуємо сьогодні. Батькам же, що піклуються про фізичне і психічне здоров`я своєї дитини, слід взагалі не підключати комп`ютер до мережі, або, якщо ви своєму нащадкові довіряєте, встановити чітко регламентований годинник для роботи в Інтернеті. І перевіряти, чим же займається дитина, інакше псевдоспілкування з однолітками виллється в пошук зовсім інших сайтів. Якщо розповсюдження друкарських і відеоматеріалів, пов`язаних із сексом, насильством, збоченнями, ще хоч якось контролюється державою, то вихід на аналогічні сайти в Інтернеті доступний всім. І, нарешті, суворо регламентувати роботу комп`ютерних клубів. Нині там діти і днюють, і ночують!